Пригадуєте, ми починали розповідати про консультацію 17 березня, під час якої обговорювали, як покращити привабливість міста і якість життя в громаді. Зустріч проходила в рамках проекту «Справедлива трансформація вугільних регіонів». Першим проектом був «Сквер Героїв», другим – «Медіахаб справедливої трансформації».
Прийшла черга до третього. Про цей проект писати найважче, бо розробляли і подавали його саме ми. Попри очікування, він не про медіа. В ньому йдеться про зміну ситуації із транспортною інфраструктурою в Червонограді.
Чому саме транспортна система? Бо ми понад 6 років працюємо для червоноградців і все життя тут живемо. І, звісно, не лише спостерігаємо за станом транспортної інфраструктури в місті, а й безпосередньо нею користуємось.
Чи може зараз скористатись маршруткою мама з візочком чи людина на візку? Чому люди на візках їдуть дорогою, а не тротуарами? Як воно – переходити дорогу довжелезними переходами? Що у нас із паркомісцями? Наскільки зручно і безпечно їздити велосипедом?
Руслан Іванець, який і був ініціатором проекту, левову частку свого вільного часу присвячує вивченню транспортних інструкцій та трансформацій. Виявляється, є безліч хороших рішень, аби зробити цю сферу комфортною для мешканців. Потрібно лише три компоненти:
- бажання втілювати зміни від представників влади;
- детальні дослідження стану справ, щоб адаптувати рекомендації якнайкраще саме для нашого міста;
- і, звичайно, гроші, бо ніхто нам ті дослідження і ПКД безкоштовно не зробить.
Це дорогий проект, а німецькі партнери GIZ Ukraine – це шанс реалізувати його частину, не виснажуючи міський бюджет.
В центрі цього проекту стоять пішоходи. Найцентральніше – маломобільні люди. Бо якщо місто стане комфортним для пересування мамам з дитячим візочком чи людині з інвалідністю, каже Руслан Іванець, воно точно буде комфортне і для решти мешканців.
Ідеальна транспортна система – це коли інфраструктура продумана так, що ви спокійно відправляєте дитину з дому і точно знаєте, що вона безпечно добереться до школи чи гуртка.
Наразі ж, цитуючи Руслана, більш екстремальне заняття для дитини – доїхати до міського скейтпарка, ніж, власне, займатись на ньому.
Наш проект – про комплексний підхід. З дослідженнями, обговореннями, детальним висвітленням і роз‘ясненнями. Ми маємо максимально розумно підходити до використання території міста, каже депутат міської ради, Михайло Лапець. Бо на площі, яку займає парковка для кількох машин, можна облаштувати дозвілля для кількох десятків людей.
Натомість слід продумати і сценарій поведінки водіїв, щоб підійти комплексно до питання облаштування паркування, одностороннього руху.
Ну і, звісно, про велосипедистів. Ми хочемо наблизитись до розбудови велоінфраструктури – з доріжками, спеціальними смітниками, велопарковками і іншими елементами, які не просто зроблять місто зручним для велосипедистів, а й популяризують цей вид транспорту.
Але проект не лише про дослідження транспортної системи, а й про навчання. В першу чергу, діток – про безпеку руху. Навіть кататись на велосипеді будемо вчитись. Звісно, якщо наш проект буде підтриманий.
А ще, звісно, обговорення. Ми не хочемо робити щось для чи під себе. Тому ми плануємо обговорювати усі ці ініціативи та ідеї з тими, хто буде відкритий до діалогу. Сподіваємось, таких людей буде багато, адже це проект про все місто і всіх містян.
Підсумком цієї діяльності має стати траспортна стратегія Червоноградської громади та проектно-кошторисні документації для кожного з трьох напрямків.
Особливо важливо правильно зробити трансформацію транспортної системи, бо:
- Червоноградська лікарня має стати єдиною кластерною в районі. А це значить, що за пацієнтами приїдуть і родичі, трафік потенційно зросте.
- Через війну кількість людей, яким через різного роду поранення буде важко пересуватись, на жаль, потенційно зросте.
- Пішохід і велосипедист є більш цікавими для бізнесу. Ну погодьтесь, прогулюючись, ви більш імовірно візьмете дорогою каву чи заглянете в магазинчик.
- Екологія. Місто має бути дружнім для тих, хто не засирає повітря. Це не означає карати автомобілістів, але стати зручним для піших прогулянок чи їзди велосипедом – обов‘язково.
- Ми маємо отримати можливість випустити дитину в школу і не боятись, що та дитина до школи не дійде.
Авторка цього матеріалу зізнається – неймовірно пишалась, коли слухала презентацію Руслана і Михайла. Все, що вони казали, було про майбутнє, про інклюзивність і дружність міста, про цілісність і комплексність, про розвиток. І те, що було тривале обговорення презентації та багато питань, доводить, що транспортна система, її модернізація – це правильна і актуальна тему. А перелік партнерів і результати голосування говорять про те, що цей проект насправді потрібний.
