В історіях про домашнє насильство дуже часто однією із причин відчуття вседозволеності кривдників(-ць) стає залежність від них постраждалих. Особливо сильно вона відчувається для обох сторін тоді, коли з‘являються діти. Питання фінансової залежності, потреба стабільного житла, бодай якої підтримки — це ті фактори, через які жінка чи чоловік пробачають все більше образ, знущань, а часом — і стусанів чи ударів.
На жаль, суспільство часто байдуже до чужих проблем. Якщо у жінки чи чоловіка є надійна опора у вигляді батьків, друзів, рідних, у них часто менший ризик потрапити під вплив кривдника(-ці) та постраждати від насильства. Інша справа — коли цієї опори немає або вона недостатньо надійна. Часом саме розуміння, що партнерові(-ці) немає куди подітись, стає причиною насильницьких дій з боку кривдника(-ці).
Як же запобігти таким ситуаціям?
Звісно ж, найочевидніша відповідь — стати підтримкою й опорою. Якщо ваші донька чи син, брат чи сестра, друг чи подруга знають, що за найменшого прояву неповаги вони знайдуть у вас захист, вони навряд допустять погане ставлення до себе.
Другий важливий фактор — виховання у дітей відчуття гідності змалку (звісно, не плутати із вседозволеністю) та поваги до прав і свобод інших.
Якщо дитина знатиме, що вона особистість, що її досягнення варті уваги, старання будуть гідно оцінені, в майбутньому це стане фундаментом для здорових стосунків, у яких вона поважатиме і цінуватиме не лише партнера(-ку), а й себе.
Натомість повага до інших, вихована ще у дитинстві, не дозволить погано ставитись і до партнера(-ки).
Дуже важливою справою у цьому напрямку є і підтримка зі сторони громади та держави. У попередній статті ми розповідали про ресурси, якими можна скористатися у випадку застосування до потерпілої сторони насильницьких дій. Адже найефективніший засіб запобігання повторення насильства — це розуміння, як можна протистояти та де шукати захисту.
Приємно, що і на рівні громади з допомогою донорів створюються інструменти для запобігання повторним проявам домашнього насильства. Багато років у Червонограді, як і в багатьох інших містах та селах, картина залишалась незмінною. Постраждалі не йшли від кривдника, бо просто не мали куди.
Цього року ситуація має змінитися. Все завдяки створенню спеціального закладу, де дорослі та діти можуть знайти прихисток у випадку вчинення щодо них домашнього насильства.
Про реалізацію проєкту журналістам Ехо Червонограда розповів заступник міського голови громади Володимир Коваль.
Денний центр для осіб, постраждалих від домашнього насильства відбувається повністю за кошти UNFPA Україна у співпраці з громадською організацією «Batterfly». Володимир Коваль розповідає: у Червонограді центр складатиметься із великого простору з дитячим куточком, робочим місцем для психолога і соціального працівника, а також окремою кімнатою для проведення бесід.
В тому ж приміщенні буде невелика кімната з кухнею, щоб готувати їжу, вбиральнею, душовою кабіною, телевізором та іншим необхідним, щоб можна було певний час проживати разом із дітьми.
У центрі буде цілодобова присутність працівника(-ці). Максимальний термін перебування у такій кризовій кімнаті — до 10 днів. Вважається, це час, за який люди можуть впорядкувати питання із подальшим проживанням, перебуваючи у безпеці та відчуваючи підтримку.
— Як історія з облаштуванням такого приміщення розпочалась у Червонограді, і хто над цим працює?
Ми б, можливо, і далі не спромоглися до створення такого центру. Адже що соціальна сфера — це те, що найменше віддає і найбільше потребує. Але ми — велика громада, і ми маємо робити такі речі.
Тим більше, на жаль, попит на подібні проєкти є. Ми бачимо щоквартальну статистику поліції. Часом випадки домашнього насильства трапляються навіть від тих людей, які, здавалося б, не здатні на такі вчинки.
Зараз, в часі війни, ми знайшли підтримку донорів. Минулого року ми спілкувалися з Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, який створив мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства на базі Червоноградської громади. Ми бачимо позитивну, ефективну роботу цієї мобільної групи. Вона складається із трьох працівників(-ць): психолог(-иня), соціальний(-а) працівник(-ця) та водій.
У Дрогобичі паралельно із мобільною бригадою створили центр перебування постраждалих від насильства. І буквально нещодавно такий же центр був створений у Стрию.
Минулого року ми підготували кошторис. Чесно кажучи, до кінця не знали, чи вдасться реалізувати заплановане. Але ось цього року донори дали погодження на фінансування проєкту, зокрема — працівників(-ць), які будуть залучені.
— Ви вже говорили про статистику. Дійсно, ми теж за нею пильнуємо, бачимо, що, на жаль, на тиждень поліція фіксує не менше десяти випадків вчинення домашнього насильства. Тож дуже важливим є розв’язання цієї проблеми. Тому цікаво, наскільки успішним є досвід громад, в яких подібні центри уже працюють?
Ми їздили і в Дрогобич, і в Стрий, спілкувалися. Статистика закладів у цих громадах — 10 осіб на місяць, які проживають у кризовій кімнаті. Адже це центр не лише для роботи з психологом, але і є можливість переночувати в центрі.
Там облаштовано 4-6 ліжкомісць, де постраждалі зможуть проживати до 10 днів. У цих громадах ще не було людей, які залишались на повний термін, але до трьох днів — були.
Завдяки чому воно працює ефективно: у багатьох випадках, коли кривдник вчиняє насильство стосовно своєї сім’ї, він впевнений, що постраждалі «нікуди не дінуться». У випадку функціонування таких центрів, якщо не відразу, то через певний час приходить розуміння: дітися є куди. І цей момент — найефективніший.
Зрозуміло, що якщо людина захоче повертатися додому, то її ніхто не переконає, але така альтернатива буде, і сподіваємось, що вона буде дієвою.
Ми пильнуватимемо за розвитком цього проєкту й обов‘язково розповімо про завершення ремонтних робіт та відкриття центру. Обов’язково після відкриття додамо інформацію, яка буде необхідна для звернення для отримання допомоги в центрі.
Водночас щиро сподіваємося, що завдяки публічному обговоренню та цій інформаційній кампанії батьки, працівники освіти та позашкілля звернуть увагу на виховання в дітях почуття поваги до себе та інших. Таким чином ми зможемо зробити центри допомоги постраждалим від домашнього насильства практично непотрібними, а нашу громаду — психологічно та духовно здоровою.
Інформаційна кампанія реалізовується у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення». Думки, погляди та рекомендації, викладені у цій ініціативі, належать авторкам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA або ГО «Інноваційні соціальні рішення».
