Вчора, 19 березня, відбулись громадські слухання щодо вирішення питання наявності на території міста Червонограда монументів та символіки з елементами радянської епохи, комуністичних та тоталітарних режимів.
І от що ми хочемо сказати.
- Якщо оголошуються такі слухання, ходіть на них.
Ми пішли. Склалось враження, що на таких заходах не дуже багато говорять. Адже щоразу, коли хтось із редакції Ехо хотів висловити більш розлого свою думку, нам натякали, що ми займаємо багато часу, слід переходити на голосування.
- Прибрати радянське не має дорівнювати забути українське.
Радянські пам‘ятники та дошки треба було б прибрати навіть раніше. Але пам‘ятати про мільйони українців, які тоді загинули – і військових, і цивільних – ми маємо. Це наша історія. Навіть погані її сторінки ми маємо зберегти.
Тим більше, що росія багато років старається знівелювати вклад українців у ту перемогу.
- Час уже відмовлятись від радянської звички наставляти пам‘ятники і завішувати усе дошками.
Натомість на честь українців можна будувати сучасні круті школи, спортзали, мистецькі центри, проводити турніри, конкурси. Словом – щоб це була жива пам‘ять, яка гуртує довкола себе дітей і підлітків, в першу чергу.
Флагшток – це, звісно, добре. Але він запам‘ятається тільки міській раді, яка переріже там стрічку.
У день слухань проводився турнір з волейболу пам‘яті Героїв полку Азов
Слухання зібрали 9 людей, троє з яких — журналісти, які прийшли для висвітлення, один – працівник відділу культури, який, власне, і презентував обговорення, двоє – працівники бібліотеки, в якій обговорення відбувалось.
Турнір зібрав кілька десятків учасників, вболівальників, батьків, тренерів, організаторів.
А відбувався турнір у спортивній школі, на стіні якої надпис, який мають декомунізувати – «Олимпиада 80».
Можливо, варто провести ремонт спортшколи, прибрати в залах грибок і декомунізувати напис утепленням фасаду? І назвати цю школу іменем Героїв. Таким чином – і видалити символіку кремля, яка досі розташована на стінах закладу, і вшанувати пам‘ять захисників не мертвою табличкою, а фізичним розвитком дітей.
Ще один об‘єкт, який обговорювався – це таблиці біля колишнього «вічного вогню». Ця територія мала б змінитись в рамках проекту «Сквер Героїв», який у п‘ятницю, 17 березня, розглядали на консультації GIZ. Здавалося – беззмістовно було подавати під час обговорень якісь пропозиції, якщо вже є готовий проект реконструкції.
Але під час обговорень 19 березня присутнім озвучили, що вміст скверу досі «обговорюється». Хоча Микола Мисак на презентації озвучив бюджет реконструкції скверу – 18 мільйонів. В телефонній розмові заступник міського голови підтвердив – детальна концепція скверу тільки обговорюється. Точно знають, що там буде флагшток.
В підсумку виглядає все так:
- депутат міськради Олег Мусій (вже екс-депутат) щось ініціював. Настільки щось важливе і цікаве, що навіть сам на ці слухання не прийшов.
- присутні за щось проголосували. Голосували між нагадуваннями, що це голосування по факту все одно нічого не вирішує.
В умовах інформаційної війни, постійного тиску роспропаганди, коли наших дітей в різних містах збирають чати реданів, коли щодня пишеться історія подвигами наших військових, у нас так і не з‘явилась стратегія, як вшановувати Героїв, як відійти від меморіальної шароварщини, виховати любов і гордість власною історією та власними Героями.