В одному з коментарів щодо реконструкції СК “Шахтар” Андрій Залівський, пояснюючи протермінування здачі в експлуатацію об’єкта, заявив, що “апетит приходить під час їжі”.
На сайті Прозоро з’явився нарешті чек за додаткові страви під час реконструкції спорткомплексу. Це 3 072 126 гривень.
Саме стільки, як пояснив нам у телефонній розмові заступник міського голови Микола Мисак, вартує ремонт борцівського та тренажерного залів, кімнат для інвентарю і туалетів. Всі ці роботи не входили в проект реконструкції і були зроблені додатково.
Ці кошти заплатять тому ж підряднику, що виконував роботи за проектом реконструкції – ПП “СПЕЦБУД-ЗАХІД”. Послуг на понад три мільйони гривень відділ капітального будівництва додатково поназамовляв у підрядника без тендеру.
Замовник, він же – відділ капітального будівництва Червоноградської міської ради, посилається на пункт 5 частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі”. Простими словами, там йдеться, що замовник дійсно може, якщо виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, застосувати переговорну процедуру замість торгів. Вимога – сума має бути не більше половини від основного договору про закупівлю. У цьому випадку – не перевищити 50% від 8 300 000 грн, за які ПП “СПЕЦБУД-ЗАХІД” мав завершити реконструкцію “Шахтаря”. Ще одна умова – від основного договору не має пройти більше трьох років.
У Червонограді дійсно виконали ці дві умови. Але все ж застереження є.
По-перше, реконструкція спорткомплексу вже давно перетворилась на довгобуд. З огляду на те, що підрядник не вписувався в дату завершення основного контракту, мабуть, нелогічно його було довантажувати додатковими роботами. Тим більше, що фірма мала приступати до реконструкції ще одного важливого об’єкта – школи у Гірнику. Роботи там “заповзли” аж на жовтень, через що школу намагались перевести на дистанційне навчання ще до оголошення “жовтої зони” у Львівській області. Ну і через що учні не повернуться за парти навіть за умови вакцинації 80 і більше відсотків вчителів – всередині навчального закладу йдуть ремонтні роботи.
По-друге: спорткомплекс – це чорна пляма на репутації як міського голови, так і відділу капітального будівництва. Вже тільки з огляду на це віддавати 3 мільйони додатково без будь-яких пояснень і кошторисів – необачно. І репутаційно невигідно. Схоже, що, настільки втративши іміджево на цьому об’єкті, влада міста вирішила, що згорів сарай – гори і хата.
По-третє, наразі тільки Павлюку (начальник відділу капітального будівництва) і підряднику відомо точно – які саме роботи увійшли в немаленький чек. Тим більше, що телефонний коментар Миколи Мисака про те, що “насправді там буде не три, а два мільйони” навівають думки, що кошторис, якщо він і є, був складений на коліні. Або на чомусь при виконанні робіт непогано зекономили. Що теж не дуже добре.
Ми дуже сподіваємось, що відділ інформаційної політики знайде час бодай якось роз’яснити (чи то прес-реліз, чи то брифінг відповідальних осіб), чому вартість кількох приміщень вартує майже половину суми, передбаченої на завершення реконструкції цілого об’єкта, як складався кошторис і визначався об’єм робіт, за що конкретно міський бюджет заплатить понад три мільйони гривень. Ну або два. Чи ще скількись там.
