Маски, тимчасові посвідчення і важкий вибір: як народжувався Червоноградський район

Фоторепортаж про перший день роботи Червоноградської районної ради


Вже добу Червоноград – райцентр, а ми ще й досі не розказали, як воно все починалося.

Улюблений персонаж у сесійній залі – вішак. Бідака, давно так не працював
На столах подекуди можна знайти мерч неіснуючого уже району.
Депи понаносили в Червоноград районної землі

Отож, 25 листопада відбулась перша сесія першого скликання Червоноградської районної ради. Ради без печатки, апарату, приміщення, системи голосування, з тимчасовими посвідченнями. Все, що навирішували новообрані депутати за кількагодинне засідання – обрали собі голову. Голову без печатки, апарату, приміщення…

Не буває району без райради, а першої сесії – без вишиванок
Юрій Крук любить все нове – колись він став депутатом першого демократичного скликання обранців у Червонограді, тепер – першого скликання червоноградської райради.
За старовинною традицією Червоноградської районної ради, найстаріший депутат оголошує присягу.
Районних депів Євангелієм не балували
Червоноградські місцеві депутати-мажори тицяють пальцями в планшети. Районним доводиться скромно користуватися папірцями і ручками
Сесійна зала – одне з найбільш намолених місць у Червонограді

Але за розмахом урочистості засідання райради явно перекрило сесію червоноградських міських депутатів. Райраду без печатки, апарату, приміщення, системи голосування, з тимчасовими посвідченнями вітали голови громад, колишні очільники районів, ще поки діючі керівники райдержадміністрацій, народний депутат.

Юрій Камельчук в своїй промові казав, що не має запитань до тих, хто його критикує. Але критику отця Мирослава з церкви Йосафата ретельно фільмував. Мабуть, то просто щоб у майбутньому працювати над помилками та пам’ятати про зауваження мешканців свого округу.
Андрій Залівський ще міським головою райцентру не був
Нове обличчя Сокаля – Сергій Касян
Останній в історії України очільник Сокальської районної ради Микола Пасько.
В кулуарах кипить районне життя

Усі ці вінки з привітань завершились хоровим співом “Многая літа”. Було дуже цікаво послухати побажання многих літ депутатам, яким пророчать всього кілька місяців діяльності.

Посвідчення дали, повноважень не дали
Посвідчення випускникам академії кандидатів у депутати районної ради вручає класний керівник – голова районної виборчої комісії. З явним полегшенням, що то все вже позаду
Напад папарацці на новеньких депутатів.
Депи чекають, поки колегу дофотографують і вона займе своє робоче (може, колись) місце.
Тарас Шевченко ще засідань райради в цій сесійній залі не бачив
Спостерігати голосування руками – то як сходити на дискотеку в стилі 90-х

Коли вся ця урочистість нарешті закінчилась, почалась вистава про вибори голови райради. Відверто, усі присутні, і навіть ті, хто в цей день не мав нагоди відвідати сесійну залу, прекрасно знали прізвище майбутнього очільника районного депукорпусу. Але традиції і регламент – наше всьо. Коли в залі озвучили врешті ім’я кандидата – Андрія Порицького – обранець від Слуги народу Андрій Дяченко навіть зробив спробу створення типу конкуренції євросолідарному дептату. І назвав ще одного – однофракційця Геннадія Воловенка.

Поки що звикаємо, що Андрій Павлович перекваліфікувався із очільника Сокальського району до депутата району Червоноградського. Ще важче звикнути, що від призначенця президента Петра Порошенка Дяченко перекваліфікувався на обранця від Слуги народу. А кажуть, історія по колу йде…
Поки інші колеги тішаться посвідченнями, Геннадій Воловенко вдосконалюється і не ведеться на типу вибори голови райради.

Воловенко, наче вимучивши з себе представлення, врешті припинив цей акт вистави, знявши свою кандидатуру. Відтак, перед депутатами постав важкий вибір між Порицьким і Порицьким – і вони його таки зробили.

Урна підбадьорювала депутатів перед складним вибором.
Андрій Порицький

Ну і найулюбленіша частина цього дня для автора – карантин. Якби в цей день урочистість захотіли перервати законом, то бюджет міг непогано поповнитись штрафами за порушення маскового режиму. Але депів, очевидно, ця норма не сильно хвилює.

Якщо гладити маску, коронавірус думає, що його не люблять.
Ідеально підібрана маска під костюм

Хвилюються депи лиш тоді, коли на них направлений об’єктив камери.

Або просить нардеп

Спеціально для вас – інструкція із правильного одягання масок від районних депутатів:

Дивитесь направо – і бачите, що колеги сидять в масках
Наліво – і там теж обличчя закриті
Переконуєтесь, що та коза з фотоапаратом дійсно знімає вас, коли ви без маски.
І таки вдягаєте її на лице.
Кажете однофракційцю, що йому б теж не завадило.

Відгуки можна залишити нижче


Сподобалось? Поділіться та оцініть!

1
Підписатись
Сповіщати про
4 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Адмін
26.11.2020 21:25

«Старовинна традиція» і «районна земля» — особливо гожо

Алла Березюк
27.11.2020 12:27
Відповісти  rossocitta

Але моя улюблена частина – таки про маски 😷

Володимир Ковалик
27.11.2020 00:34

Сподіваюсь промінчиків добра від автора і хочу пізнати ,чому “депутатам пророчать всього кілька місяців діяльності”?

Алла Березюк
27.11.2020 16:46

Лікарям порція промінчиків подвійна) щодо кількох місяців – так, в принципі, а яка роль райрад після децентралізації? Зараз ОТГ мали б існувати за тим принципом, що раніше міста обласного значення (до прикладу, Червоноград). Ну і непідписаний закон наразі теж робить районну раду недієвою. 🤷🏻‍♀️