Блог Алли Березюк.
Лікарі первинки закликають вакцинуватись. Лікарі вторинки кричать в коментарях, що не будуть колоти шмурдяк. Лікарі Соснівки голодують. Лікарі Червонограда обурюються, що виділили гроші на зарплати лікарям Соснівки, а не червоноградським. Закривати амбулаторії чи не закривати амбулаторії?
В медичній галузі Червоноградської громади може чорт ногу зломити.
Колись більшість із цих закладів були однією величезною структурою під назвою Червоноградська міська лікарня. З приходом реформи і роз’єднанням на менші медустанови все перетворилось на велику порохову бочку. І тоді, коли в Червоноград приїжджають ЗМІ висвітлювати проблеми медицини, депутати Червоноградської міської ради в себе під носом проблеми не бачать.
Вже другу каденцію в Червонограді пробують створити відділ охорони здоров’я. Пробують перейти з рівня школи, де всі предмети вивчають потрошки, до рівня вузу, де поглиблено вивчають один напрямок. Але чомусь депутати ставляться до медицини, як до факультативу – якось воно буде.
Минулої каденції я і сама не була прихильником відділу. В першу чергу – бо його створювали під конкретну людину. І це майже не приховували. І це неправильно.
По-друге, це були часи, коли ніхто не чув ні про яку пандемію, коли територія Червоноградської громади не була настільки велика, а кількість пацієнтів і медустанов – менш чисельна.
26 жовтня під час планерки в міського голови я спостерігала за медичними батлами – можемо робити додаткові пункти вакцинації чи не можемо, можемо створювати паліативне відділення чи не можемо, в Соснівці чи в Червонограді його робити, відділення чи палати. Було очевидно, що медики та дотичні до їхньої роботи установи взагалі не орієнтуються, що в кого відбувається і як. І це не вперше.
А більшість із цих закладів дуже пов’язані. Пов’язані пацієнтом. І від координації їхньої роботи залежить, будете ви безрезультатно бовтатися між однією медустанової та іншою, чи отримаєте оперативні та ефективні консультації та лікування.
Крім того, всі, хто бодай трохи знайомий із соцмережами, бачать скарги пацієнтів на якість медичної послуги в Червонограді. Більше того, ці скарги з трибуни міської ради озвучує заступниця міського голови.
Власне для того, щоб детально розбиратись у цій галузі, закупівлях, потребах, координації процесів, укладанні договорів, керівниках, акціях протестів, доцільності створення амбулаторій, пошуку додаткових ресурсів, якщо це потрібно, мав би створитись медичний відділ. Власне, він створився. Але початок його роботи давно і систематично блокують. І якщо раніше я могла погодитись із тим, що це – роздування штату “під своїх”, то зараз, після голодування лікарів в Соснівці, під час пандемії, карантинів, проблемної вакцинації, я таки вважаю, що це – необхідність.
Але замість того, щоб сісти і детально проговорити всі проблемні пункти положення, за яким мав би працювати відділ, депутати просто ігнорують питання. 21 жовтня не було жодного зауваження, обговорення. Депутати просто не голосують.
Хоча, один коментар таки був. Під час звіту КП “ЦПМСД” Анни Ярмоли депутат Михайло Лапець запитав у Анни Петрівни, а як вона ставиться до створення такого відділу. За неї відповів голова фракції Європейська Солідарність Петро Остапюк, назвавши ще неіснуючого керівника недоствореного відділу “смотрящим”.
Ну, якщо геть перекласти слово, то десь так і є. Відділ має наглядати за ходом справ в медицині. Цікаво, чи хтось із пацієнтів буде проти. Адже лікарів у нас є кому захищати – у них є керівники. А під час сьогоднішньої планерки і обговорення недостатньої кількості пунктів вакцинації, до лав до лав захисників медиків сам себе вписав і міський голова. А до кого звертатися пацієнтам? Хто має стояти на їхньому боці?
По-друге, якщо існування такого відділу – це встановлення смотрящих, то чому шановний пан Остапюк досі не ініціював скасування смотрящого в освіті? Чи смотрящого над працівниками культури ? Чи смотрящого над тренерами? Є ще досі у нас смотрящий над комунальниками.
Анна Ярмола під час сесії сказала, що медичною галуззю є кому опікуватись – профільному заступнику. Але на скільки це відсотків опіка? Адже в повноваження того ж заступника входять питання освіти, культури, молодіжної політики і багато всього іншого. Чи настільки в нас добре йдуть справи в медицині, щоб такої опіки було достатньо?
Звісно, вигідніше бавитись в благодійників, виділяючи гроші на закривання дір, ніж робити щось на перспективу. Бо мільйон на зарплати – це відчутно одразу. А перспектива – це щось далеке, за що одразу не подякують. Але якщо зараз нічого не зробити, Червоноград може втратити пологовий. Хіба це – не підстава перестати бавитись в політиків і ділити сфери впливу? Бо якщо ми претендуємо стати медичним хабом півночі Львівщини, то, мабуть, він має виглядати трохи не так, як виглядає зараз.
Під час сесії був показовий момент. Коли аплодували керівнику первинки за те, що до неї можна звернутись і вона не відмовить в допомозі. А насправді аплодувати тут нічому. Бо вся система має налаштуватись так, щоб у вас не було потреби приходити до керівника первинки чи вторинки, знати їхній номер телефону, залежати від того, позитивно вони до вас ставляться чи ні. Керівник медустанови взагалі не має знати, що і де у вас болить. Його завдання – стратегія розвитку підприємства, забезпечення працівників усім необхідним для роботи. Якщо ви прийшли в кабінет до керівника вирішувати проблему – це вже 100-відсоткова ознака того, що система дала збій.
