В мене курс на 95


На порозі квартири Миколи Гузовського нас стрічає господиня. Усміхнено і привітно кличе шахтарського ветерана до гостей. Пан Микола завершує вечерю і виходить. Незважаючи на те, що в своїй квартирі – невпевнено і зніяковіло. “Я ж в іншій державі працював,” – натякає на радянське минуле галицько-волинського басейну.

Він справді багато десятків років тому приїхав ще в радянський Червоноград розбудовувати потужне вугільне підприємство. Приїхав – і лишився на більш як 40 років у цій галузі. Більше того – і сина шахтарем виховав. А тепер онук працює на його рідній “третій”.

Зараз те, що збудували колись Микола Гузовський та його колеги, – запорука енергетичної безпеки вже незалежної України. Недарма професійне свято завжди йде поруч з днем народження нашої батьківщини. Шкода, що зараз немає стабільності ні в самому ДП “Львіввугілля”, ні в енергетичній галузі. Але шана до шахтарської праці, особливо в таких містах, які були збудовані завдяки гірникам і для гірників, не зникла.

До святкового столу смаколики – то лише невелика подяка за невтомну майже півстолітню працю на копальнях. Подарунок від колективу КП “Червоноградський ринок” передав директор підприємства Сергій Воєвода. Зичив, звісно, міцного здоров’я і ще довгих років життя (Миколі Гузовському – 91).

Ви запам’ятайте, ми наступного року знову прийдем, щоб ви нас чекали!

А в мене курс на 95, так що приходьте!

– жартуючи запрошує гостей чоловік.

Як же після такого запрошення не повернутись?


*** Топ Довідника ***


*** Новинки Довідника ***