“Біля червоної лікарні” – скільки їздила через Сокаль на Луцьк, пам’ятаю, як пасажири гукали цю фразу водієві. А мали б “Біля сакури”. Проте навіть місцеві мешканці не знають, що то за дерево щовесни заквітчується рожевим цвітом.
Про стару сакуру Ехо розповіла сімейний лікар Червоноградського центру первинної медико-санітарної допомоги Мар’яна Климців. Мар’яна – сокальчанка. Про рідне місто знає чи не все на світі. Тож вона пообіцяла – як тільки дерево зацвіте, одразу рушаємо на екскурсію.
Йому – не один десяток років. Взагалі подейкують, що садили його тут ще австрійці. Мар’яна каже – колись заможні родини ледь не змагання влаштовували, засаджуючи Сокаль рідкісними деревами. Так біля старої гімназії утворився цілий ботанічний сад цікавинок. Але, на жаль, достовірної історії сакури біля лікарні ми не змогли віднайти.
Є інша історія – печальна. Виявляється, в Сокалі сакур було багато. Частину з них в центрі міста вирубали, бо… треба було вмістити пам’ятник Шевченку. Ще одну неподалік знищили, коли встановлювали кіоск “Родинна ковбаска”.
Тож активісти взялись відновлювати місто сакур. Збирали на саджанці чи не всім містом. І от тепер в міському парку ціла алея молодих сакур. Правда, частина не прижилась. Частину “мудрі люде” зламали. Проте таки алейка цього року зацвіла. Ще поки несміливим ніжним, але вже дуже красивим цвітом.
