24 квітня до Львова та у Червоноград завітала Катерина Лихогляд – співавторка фільму-розслідування про вбивство (чи як зараз трактує офіційне слідство – завдання важких тілесних ушкоджень) Катерини Гандзюк.
В обох містах після перегляду фільму відбулося обговорення не лише того, що побачили на екрані, а й залишеного поза фільмом. Та й поза кадром.
Хто така Катерина Гандзюк, чому її постать була настільки важливою у Херсоні, що хтось наважився на такий страшний злочин. Як відбувалося офіційне розслідування смерті активістки, як журналісти намагалися розмотати клубок із договорняків, зв’язків, таємниць. Всі ці питання обговорювалися особливо довго у Червонограді. Мабуть тому, що бути активістом у нашому місті і в Херсоні – різні речі. Тут, на щастя, не ллють кислоту, хай би як написані в інтернеті пости та заяви на сесіях не дошкуляли. Ближче до Європи?
Питали і про моральний стан журналістів під час такої роботи. Слідству довелось провести цілу низку доволі важких інтерв’ю, перевірити безліч інформації. Частина з неї так і не знайшла свого підтвердження – і медійні розслідувачі починали все спочатку.
Проте топ-питанням було, чи відреагували на оприлюднені журналістами факти правоохоронні органи, прокуратура та СБУ. Шкода, проте здається, ніхто із них аж надто не зацікавлений у розкритті резонансного злочину. Можливо, тому що справді за таємничим “конвертиком Луценка” стоїть правоохоронець занадто високого рангу, щоб його називати.
Фільм не дає відповіді, хто ж замовив Катю Гандзюк. Але надто красномовно розповідає, що наразі реформи не вбили систему, яка дозволяє системні вбивства.
Переглянути фільм можна тут: