Блог Алли Березюк
Звернутись за допомогою до нацгвардійців – таку пропозицію висловив під час вівторкової планерки керівник КП “Червоноградський ринок” Сергій Воєвода. Адже місцева поліція не справляється самотужки з торгівцями різним крамом просто з землі.
Насправді проблема стихійної торгівлі дуже давня. З нею “боролись” і за попередньої каденції мера, і за каденції попереднього мера. Проте бабусі з молочком та підприємці з апельсинками та колготами, як і раніше, стоять на вулицях міста.
Бабусі – то якраз той фактор, який робить питання боротьби зі стихійкою політичним. Бабусь чіпати не можна. Якщо хтось пише про стихійку, на нього налітає купа коментаторів, які жаліють бабусь. І наче навмисне не бачать, що поміж двома бабусями затесується купа підприємців з ананасами та бананами, явно вирощеними не на власному городі, шкарпетками, хатніми дрібничками та модними зараз поп-ітами.
Судячи з бусів – точно приїхали торгувати бабці з мінімальною пенсією. Торгівля просто посеред дороги з машин – то теж для нас звичне явище.
Все це перетворює місто на суцільний базар. Мешканці Сокальської вже майже звикли до того, що попід своїм будинком годі проштовхнутись в базарний день, а мешканці Стуса – до частої боротьби стихійників за “своє” місце.
А ось затишна місцинка, де вдень продають овочі/фрукти, а вночі розпивають алкоголь.
Бабуся – то своєрідна індульгенція для всіх інших. Вигнати бабусь – непопулярне рішення, яке автоматично тягне за собою прокляття десяти поколінь наперед та інші нехороші речі.
Виганяти всіх, крім бабусь – то є дике рішення, бо правила мають бути одні для всіх.
То чи можна подбати про бабусь, разом із тим – про місто, вільні просторі тротуари і цивілізовану торгівлю?
Я поцікавилась, скільки заплатить бабуся, якщо стане на ринку? 7 грн за 0,5 метрів торговельної площі або 14 грн за метр. Ще близько 2 гривень – за лабораторію, якщо йдеться про торгівлю молочкою, до прикладу.
Сума направду смішна. А бабусь, як я переконалась, прогулявшись біля ринку, не так уже й багато.
Тротуар не для пішоходів – звичне явище на вулицях, де процвітає стихійка
Тому є мінімум чотири варіанти, як зробити так, щоб бабусі не сиділи на тротуарах, а торгували на ринку. А без бабусь асфальтові продавці трусів та помідорів стають не такі захищені від штрафів та гоніння.
Перший варіант – для бабусь. Закладіть у вартість молока, кропу та яєць тих 10 чи 16 гривень. І хай вас більше ніхто не ганяє.
Другий – для політиків. У міському бюджеті закладіть кошти на підтримку бабусь – і розміщуйте на ринку безкоштовно.
Третій варіант – для людей, які шкодують бабусь, коли їх “ганяють”. Заплатіть за молочко чи кропчик трохи більше, хай бабуся має чим заплатити оренду торгового місця.
Або четвертий – оплатіть торговельне місце для неї самі.
