Я — Віка, мені 20, і я одна з тисяч людей, які живуть у Соснівці. Прожила я тут близько 17 років, а далі почався університет і моїм домом стала вся Україна. Але я дуже хотіла зробити щось для рідного міста.
Як і більшість місцевих жителів, я знала, що у нашій лікарні є новий рентген-апарат, але встановити його не можуть, бо приміщення не відповідає технічним вимогам, і немає грошей для закупівлі захисних дверей. Власне, мене ніколи це особливо й не хвилювало, оскільки користувалась я рентгеном лише у випадку проходження медогляду.
Але у квітні 2022 року я невдало поставила ногу та підвернула її. Тоді вирішила піти у лікарню, де мене відправили зробити рентген. Як виявилось, це не така вже й легка задача: спустись від хірурга на перший поверх та візьми талончик у реєстратурі, піднімись на другий поверх у рентген-кабінет, знову спустись, щоб купити плівку для рентгену, ну і фінально піднімись для самої процедури та спустись, щоб піти додому. На щастя, моя нога постраждала не супер сильно і я могла пересуватись поверхами для всіх цих маніпуляцій. Але ж є люди, які не можуть.
Наприкінці травня я почала працювати з “Національною мережею розвитку локальної філантропії”. Це благодійна організація, яка розвиває філантропію (“Вікіпедія” каже, що філантропія — це любов до людей, тобто благодійність) на місцях завдяки фондам громад (це такий вид локальних громадських організацій). Моїм завданням було писати грантові заявки, спілкуватись з донорами і думати про залучення фінансів для реалізації проєктів організації та покращення життя на місцях.
А як це пов’язано з Соснівкою і лікарнею?
Річ у тому, що перша грантова заявка, яку я написала, стосувалась медичного проєкту MedAid. Його ідея виникла після 24 лютого, коли з’явилась проблема із завантаженістю лікарень в західній частині України та відсутністю доступу до потрібних препаратів та медикаментів на східній, північній та південних частинах. Медична система України потребувала допомоги, і це стало основною метою для реалізації MedAid.
У результаті заявка була успішною, оскільки її підтримали у Foundation de France — мережі донорів, засновників, волонтерів і керівників проєктів по всій країні. Ця мережа має на меті реалізацію корисних, відчутних і стійких рішень для розвитку суспільства. Таким чином наша організація почала реалізовувати медичний проєкт з бюджетом у понад 100 000 євро.
Сам проєкт складався з двох частин:
- надання грантів на медичні потреби для фондів громад
- прямі закупівлі для покриття запитів від медичних установ усієї країни.
Тоді ж я задумалась над тим, що і нашій лікарні можна допомогти, тому зв’язалась з головним лікарем.
У лікарні знайшли підрядника, порахували бюджет і подали запит на Національну мережу розвитку локальної філантропії. Мережа обробила запит, оформила всі потрібні документи та оплатила потрібні роботи сумою на 120 тисяч гривень:
- закупівлю рентгенозахисних дверей
- закупівлю рентгенозахисних гіпсокартонових плит та шпаклівку для них
- встановлення дверей, плит та інші монтажні роботи.
Результат цього може побачити кожен соснівчанин, прийшовши у новий рентген-кабінет.
Так за підтримки французької організації Foundation de France та української БО “Національна мережа розвитку локальної філантропії” було розв’язано проблему, яку чомусь ніхто не міг розв’язати впродовж трьох років. Хоча у мене це зайняло декілька місяців.
Як кажуть, хочеш щось зробити добре — зроби це сам.
